Міжнародний місяць обізнаності про альтернативну та додаткову комунікацію(АДК)

Що таке АДК і де вона в нашому житті?

Частина 1. АДК: чому комунікація — відповідальність кожного з нас?

Ми всі щодня використовуємо різні способи комунікації, не обмежуючись словами. Але для деяких людей такі способи стають основним або необхідним засобом висловлення думок, потреб і бажань. Саме тут особливого значення набуває АДК.

Спробуйте вийти з аеропорту, коли вам ніхто не говорить куди йти, БЕЗ допоміжних візуальних символів.

Спробуйте спілкуватися, не знаючи мови середовища, без жестів, міміки або цифрових застосунків (перекладачів) ?

Спробуйте висловити свої бажання, потреби, прийняти особисте рішення щодо свого майбутнього, без змоги говорити словами, але розуміти все, що відбувається.

Спробуйте пояснити ситуацію з обмеженим розумінням того, що відбувається навколо.

Спробуйте отримати послуги в державних інстанціях, банках, коли при будь-якій спробі вимовити перший склад , у вас відбувається затинання або блок у мовленні.

Спробуйте відмовити, сказати «НІ» у ситуації, що порушує ваші особисті кордони, без змоги вимовити це слово. Уявіть наслідки для особи з розладами комунікації у такій ситуації.

Уявили? А іншій людині і уявляти не треба!

Це їхнє повсякденне життя та реальність в якій вони живуть.

А тепер ситуація з іншої сторони.

Спробуйте зрозуміти дитину, яка плаче, проявляє поведінку, яку дорослі сприймають як проблемну, але вона не може пояснити що хоче в даний момент.

Спробуйте зрозуміти пояснення особи з комунікативними обмеженнями, чому трапилось ДТП за її участі.

Спробуйте зрозуміти свідчення підлітка з труднощами комунікації, які можуть мати вирішальне значення для судового розгляду.

Уявили? А іншій людині і уявляти не треба!

Наприклад, батькам, вихователям, вчителям діток з розладами або труднощами комунікації; рідним осіб після інсультів, ЧМТ, нейродегеративних захворювань тощо, наслідками яких є обмежена або взагалі недоступна вербальна комунікація; правоохоронцям, які не розуміють пояснення та дії особи з розладами комунікації; спеціалістам в різних інстанціях, які не нададуть інформацію або субсидію особі, яка має обмеження у донесенні своїх потреб за допомогою звичного способу спілкування- вербально.

Таких ситуацій безліч і особи зі складними труднощами комунікації залишаються поза повноцінною участю у соціальному житті, інколи взагалі поза системою надання освітніх, медичних, соціальних послуг тощо.

Існує стереотип, що труднощі комунікації — це несерйозна проблема, адже їх не завжди видно і з ними можна жити. Але якою ціною і яка якість цього життя? !

Комунікація — це відповідальність не лише того, хто висловлюється, а й того, хто слухає.

Отже, комунікація- це в першу чергу двосторонній процес, де є комунікатор і слухач(комунікативний партнер).

Обидва учасники комунікації несуть відповідальність за її успішність: донести інформацію у доступний спосіб (комунікатор) та розуміти різні способи та стратегії комунікації, використання різних інструментів АДК тощо для розуміння повідомлення (слухач або комунікативний партнер).

Тому для якісного та безбарʼєрного взаємного обміну інформацією, думками, досвідом, бажаннями та потребами можна та варто використовувати:

ДОДАТКОВУ КОМУНІКАЦІЮ – використання стратегій і засобів, які доповнюють, підтримують або підсилюють усне мовлення.

АЛЬТЕРНАТИВНУ КОМУНІКАЦІЮ – використання стратегій і засобів, які замінюють усне мовлення, коли воно недоступне або не забезпечує ефективної комунікації.

Найголовнішою ціллю використання АДК є надання особі можливості висловити те, що вона хоче, коли хоче і кому вона хоче адресувати своє повідомення та у спосіб доступний для неї.

Це право висловлювати думки, ставити запитання, відмовляти, жартувати, будувати стосунки та впливати на власне життя.

На фото — реальні приклади з відвіданих мною закладів, де я спостерігала, як створюють безбар’єрне комунікативне середовище та забезпечують право кожної людини на комунікацію. Про це більш детально в наступних дописах.