Виробнича практика студентів 4 курсу у ДНЗ
ВИРОБНИЧА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Мета виробничої педагогічної практики у дошкільному закладі полягає у реалізації студентами науково-методичних професійних знань та удосконалення ними навичок самостійної практичної та дослідно-експериментальної діяльності.
Завдання практики:
- Удосконалення навичок студентів щодо організації педагогічного процесу.
- Формування умінь співвідносити наукові знання про вікові та індивідуальні особливості дошкільників, організацію життєдіяльності дітей до, умови, зміст та методику їх виховання з станом практичної організації педагогічного процесу в дитячому садку.
- Удосконалення вмінь налагоджувати взаємини з вихованцями та їх батьками на основі особистісно-орієнтованої моделі педагогічного спілкування.
- Формування вмінь налагоджувати ділові взаємини з вихователями дошкільних закладів.
- Розширення знань про організацію діяльності дошкільної установи в сучасних умовах, керівництво дошкільним вихованням з боку управління освіти міста (району).
- Удосконалення умінь спостерігати, аналізувати організаційні моменти педагогічного процесу, здійснювати окремі форми контролю навчально-виховного процесу в дошкільній установі.
- Формування уміння застосовувати набуті знання для здійснення науково-дослідної роботи, розвиток дослідницьких вмінь та навичок, сприяння розвитку наукового потенціалу магістрантів.
На виробничу практику у дошкільних закладах відводять 324 години / 9 кредитів ECTS.
ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Змістовий модуль 1. Ознайомлення з дошкільним закладом та віковою групою
Програма виробничої педагогічної практики у дошкільному закладі передбачає проведення практикантами різнопланової організаційно-педагогічної та методичної роботи, обумовленої виконанням посадових обов’язків вихователя групи дітей дошкільного віку.
Протягом короткого (два-три дні) підготовчого етапу виробничої практики студенти ознайомлюються з умовами виховання та навчання дітей дошкільного віку в конкретному дитячому садку, з колективом вихованців групи. У цей же період відбувається загальне ознайомлення з організаційно-методичними аспектами роботи дошкільного закладу. Практика розпочинається з бесіди студентів з керівниками дошкільної установи, у ході якої практиканти отримують загальні відомості про дошкільний навчальний заклад (його тип, вид, контингент вихованців, основні напрями навчально-виховної роботи з дітьми, пріоритетні завдання, на розв’язання яких спрямована робота закладу), дізнаються, на основі якої програми здійснюється навчання і виховання дошкільнят та які форми планування навчально-виховної роботи прийняті в дошкільному закладі. Завідувач ДНЗ проводить також інструктаж студентів щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.
Крім роботи безпосередньо у групі, практикант працює у методичному кабінеті, вивчаючи статут, річний план дошкільної установи, аналізуючи довідки, акти фронтального та тематичного обстеження дошкільного навчального закладу відділом освіти, ознайомлюється з різноманітними формами узагальнення кращого досвіду роботи вихователів тощо.
Протягом підготовчого етапу практики практикант складає індивідуальний план своєї роботи на наступні тижні практики. В індивідуальному перспективному плані намічають перегляди занять кращих вихователів дошкільного закладу, студентів-практикантів, визначають загальну кількість і терміни проведення занять з усіх розділів програми, вказують теми відкритих занять та підготовку до них, розваги, конкурси, виставки, форми участі у святкових ранках, творчі ігри дітей. До плану включають роботу з батьками вихованців: тематику консультацій та бесід, відвідування дітей вдома, поновлення матеріалів батьківського куточка тощо.
Роботу практиканти відображають у щоденнику педагогічної практики у формі аналітичних записів.
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, індивідуальний план роботи практиканта.
Змістовий модуль 2. Самостійне виконання практикантом обов’язків вихователя групи дітей дошкільного віку
Програма другого змістового модуля реалізується протягом 2-4 тижнів виробничої педагогічної практики. Практикант призначається у одну з вікових груп дошкільного закладу, у якій працює на посаді вихователя, виконуючи його обов’язки в повному обсязі, відповідаючи за здоров’я, життя та змістовне, повноцінне виховання дошкільнят. Для забезпечення належної якості навчально-виховної роботи з дітьми практикант щоденно складає план роботи відповідно до форми, що прийнята у дошкільному закладі, розробляє конспекти занять та інших форм роботи і подає їх методистові дошкільного закладу на перевірку та затвердження напередодні проведення. У ранкові та вечірні години практиканти мають вести роботу з батьками вихованців групи з приводу щоденних проблем та ситуацій, що виникають у житті дитини, проводити заплановані бесіди та консультації тощо.
У цей період виробничої практики груповий методист практики оцінює в першу чергу організацію студентами життєдіяльності дітей у групі, різноманітні форми організації педагогічного процесу (прогулянки, екскурсії-огляди, колективну та індивідуальну трудову діяльність дошкільнят, їх ігри тощо).
Готуючись до занять та інших форм роботи з дітьми, студент удосконалює навички роботи з методичною літературою, дидактичними матеріалами, наочними посібниками, вчиться аналізувати отриману інформацію, адаптувати її до рівня розвитку дітей своєї групи. Під час проведення роботи з дітьми студент-практикант приділяє значну увагу налагодженню з вихованцями таких взаємин, що забезпечують емоційно-позитивну атмосферу педагогічного спілкування. Він прагне виявити інтерес, доброзичливе ставлення до дітей, любов до них, враховувати типологічні та індивідуальні особливості дітей, здійснювати індивідуально-диференційований підхід у навчанні та вихованні дошкільнят.
Усю проведену самостійно роботу студент-практикант фіксує у щоденнику, вчиться аналізувати власну діяльність, об'єктивно оцінювати її.
У цей же період практики студенти, продовжуючи виконувати обов’язки вихователів групи дітей дошкільного віку, основну увагу приділяють підготовці та проведенню залікових занять та інших форм організації життєдіяльності дітей. Практиканти проводять по вісім показових занять (зміст занять має охопити всі найважливіші напрямки освіти дошкільнят), організовують показові форми роботи з дітьми (фізкультурне свято, лялькову виставу або театралізовану гру, інтелектуальну розвагу, святковий ранок тощо).
Для залікових занять обираються інноваційні форми та методи навчання дітей, що відповідають сучасному рівню науки і практики. До кожного залікового заняття практиканти готують цікавий матеріал, продумують нетрадиційну обстановку в групі тощо. Матеріали повинні бути прорецензовані і затверджені вихователем-методистом дошкільного закладу за два дні до проведення заняття.
Після кожного залікового заняття відбувається його обговорення присутніми. Практиканти роблять усебічний аналіз заняття, відзначивши відповідність його змісту програмі певної вікової групи, доцільність обраних форм і методів роботи, ефективність, висловлюють зауваження до заняття, пропонують свої варіанти розв’язання поставлених на занятті навчальних завдань. Результати обговорення і оцінка за проведення кожного заняття фіксуються у протоколах обговорення, які практикант подає разом із конспектами у звітну документацію.
Індивідуальне довготривале завдання: розробка та виготовлення наочних та методичних посібників для роботи з дітьми дошкільного віку. Кожен практикант розробляє наочний або методичний посібник, потреба у якому виявляється у ході аналізу розвивального середовища вікової групи. До посібника слід додати його методичний опис, складений у відповідності з вимогами, поданими у додатках. Наочний посібник може бути виготовлений також для методичного кабінету дошкільного закладу. У цьому випадку для розробки посібника студенти-практиканти можуть об'єднатися у групу з 4-5 осіб.
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, конспекти відкритих залікових занять, протоколи їх обговорення, конспект виховного заходу, проведеного групою практикантів, виставка-конкурс наочних посібників.
Змістовий модуль 3. Вивчення особистості дітей дошкільного віку та дитячого колективу
Важливою складовою частиною роботи студента-практиканта є також проведення психолого-педагогічної діагностики, спрямованої на вивчення особистості дітей дошкільного віку та соціометричне дослідження групи. Це завдання педагогічної практики студент починає розв’язувати з перших днів перебування в групі. Обираючи дитину, за якою буде спостерігати, студент-практикант має порадитися з вихователем групи, психологом дошкільного закладу. Перш за все слід скласти план вивчення особистості дитини. Користуючись психолого-педагогічною літературою, виділити основні критерії для оцінки фізичного, розумового, особистісного рівнів розвитку дитини певного віку, обрати методи психолого-педагогічної діагностики, які будуть застосовуватись під час збору відомостей про дитину. При цьому студент-практикант повинен враховувати, що головним методом вивчення дитини дошкільного віку має бути психолого-педагогічне спостереження. Отримані за час спостережень відомості доповнюються і уточнюються в бесідах з батьками дитини, вихователями групи, під час індивідуальних діагностичних вправ, які проводить з дитиною студент-практикант, вивчення педагогічної та методичної документації дошкільного закладу. Хід і результати вивчення особистості дитини студент-практикант фіксує у щоденнику педагогічної практики, зазначаючи зауваження, думки щодо розвитку дитини, можливі рекомендації щодо її виховання.
Паралельно з вивченням особистості одного з вихованців групи студент-практикант здійснює психолого-педагогічне вивчення дитячого колективу. Використовуючи методи спостереження різних видів індивідуальної та спільної діяльності дошкільнят, їхніх стосунків, бесіди з вихователями, батьками, їх анкетування (при потребі), індивідуальні бесіди з дітьми та соціометричні методики, студент отримує різноманітні відомості про колектив вихованців своєї групи. Відомості про склад групи (кількість хлопчиків та дівчаток; вихованців з повних, неповних, багатодітних сімей), вік дітей студент відзначає у щоденнику педагогічної практики. Варто також проаналізувати загальний рівень фізичного і психічного розвитку дітей у групі, ставлення дітей до дитячого садка, наявні у дітей ігрові, трудові та навчальні навички, моральні якості, виявити пізнавальні інтереси вихованців. Висновки з цих питань студент вміщує до щоденника педагогічної практики, доповнюючи їх декількома цікавими прикладами з власних спостережень за дітьми.
Обов’язковим елементом психолого-педагогічної діагностики є проведення соціометричного дослідження, на основі якого створюється соціоматриця і соціограма групи та описується рівень розвитку стосунків вихованців у групі, оцінюється рівень сформованості дитячого колективу.
Форма звіту: щоденник педагогічної практики, психолого-педагогічна характеристика вихованця групи, психолого-педагогічна характеристика колективу вихованців, протоколи виконання дітьми діагностичних завдань, протоколи проведення соціометричної методики.
Завершальним етапом роботи студента-практиканта є оформлення звітної документації та підготовка до участі у підсумковій конференції за результатами практики. Кожен студент-практикант готує письмовий звіт про роботу під час педагогічної практики, який оформляє на окремих аркушах. Інформація у звіті може бути викладена у довільній формі (тези, невеличке есе, педагогічні роздуми тощо). Завершити звіт необхідно самооцінкою. Крім того, разом із своїми товаришами, які проходили практику в тому ж дитячому садку, студент-практикант готує тематичну звітну доповідь, у якій розкриває підсумки практики та висвітлює одну з актуальних проблем виховання і навчання дітей дошкільного віку. Для доповіді обираються теми, що висвітлюють специфіку конкретного дошкільного закладу, кращий досвід виховання і навчання дітей дошкільного віку, власні здобутки та успіхи. За результатами практики група студентів, що проходила практику в одному дошкільному закладі, оформляє фотогазету.
Форма звіту: конспект відкритого залікового заняття, протокол його обговорення, звіт про педагогічну практику, відео презентація роботи під час педагогічної практики.
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Для ефективної реалізації програми педагогічної практики у групах дітей дошкільного віку мають бути враховані такі умови її організації:
1. Практика проводиться у дошкільних навчальних закладах, які є філіалами кафедри дошкільної педагогіки. Для керівництва педагогічною практикою студентів призначаються досвідчені викладачі кафедри педагогіки і психології (дошкільної), що мають досвід роботи у дошкільному закладі, практичні працівники, що є викладачами-сумісниками кафедри.
2. Студент-практикант призначається у одну з груп дітей дошкільного віку, у якій він працює протягом усього періоду практики за розкладом свого вихователя-наставника.
3. Тривалість робочого дня студента-практиканта – 6 годин. Робочий день розпочинається о 8 год., закінчується о 14 год. (перша зміна). Друга зміна розпочинається о 12 год., закінчується о 18 год.
4. Роботу з дітьми студенти-практиканти здійснюють під постійним контролем вихователя-наставника, який несе безпосередню відповідальність за життя і здоров’я дітей групи, їх навчання і виховання.
5. Студенти зобов’язані виконувати правила внутрішнього трудового режиму дошкільного закладу, підкорятися розпорядженням завідувачки дитячого садка, працівників міськвно, інших осіб, які мають право інспектувати дошкільний заклад. Однак передусім студент-практикант повинен виконувати вказівки та розпорядження групового методиста практики, без погодження з яким студент-практикант не може бути переведений в іншу групу, залучений до таких видів діяльності в дитячому садку, які не передбачені програмою практики, звільнений від виконання будь-яких видів педагогічної діяльності, які заплановані програмою практики.
6. Протягом усієї практики студент веде щоденник педагогічної практики, якого він зобов’язаний щоденно мати при собі в дошкільному закладі і вчасно заповнювати. Щоденник є основною формою поточного звіту студента-практиканта перед груповим методистом та керівником педагогічної практики. Після завершення практики щоденник із виставленими у ньому вихователем-наставником оцінками додається до звітної документації студента-практиканта.
Перелік індивідуальної звітної документації виробничої педагогічної практики
- Щоденник педагогічної практики.
- Звіт про педагогічну практику.
- Конспекти проведених студентом-практикантом залікових навчальних занять (вісім занять з різних розділів програми) із протоколами їх обговорення.
- Конспект проведеної студентом залікової форми життєдіяльності дітей дошкільного віку.
- Психолого-педагогічна характеристика дитини дошкільного віку з протоколами діагностичних завдань.
- Матеріали соціометричного вивчення дитячого колективу.
- Характеристика студента-практиканта, видана дошкільним закладом.
Група студентів-практикантів, які проходили практику в одному дошкільному закладі, до звітної конференції готує:
- Наочні посібники з методичним описом (1-2 залежно від кількісного складу групи) або відео презентацію цих посібників.
- Фотогазету чи відео презентацію роботи під час педагогічної практики.